فَلۡيَنظُرِ ٱلۡإِنسَٰنُ إِلَىٰ طَعَامِهِۦٓ
Хай погляне людина на їжу свою!
أَنَّا صَبَبۡنَا ٱلۡمَآءَ صَبّٗا
Проливаємо Ми дощі зливами,
ثُمَّ شَقَقۡنَا ٱلۡأَرۡضَ شَقّٗا
потім розколюємо Ми землю тріщинами
فَأَنۢبَتۡنَا فِيهَا حَبّٗا
і пророщуємо на ній зерно,
وَعِنَبٗا وَقَضۡبٗا
виноград і трави,
وَزَيۡتُونٗا وَنَخۡلٗا
і оливи, і пальми,
وَحَدَآئِقَ غُلۡبٗا
і сади густі,
وَفَٰكِهَةٗ وَأَبّٗا
і плоди, і пасовиська –
مَّتَٰعٗا لَّكُمۡ وَلِأَنۡعَٰمِكُمۡ
на користь вам і худобі вашій!
فَإِذَا جَآءَتِ ٱلصَّآخَّةُ
І коли пролунає глас,
يَوۡمَ يَفِرُّ ٱلۡمَرۡءُ مِنۡ أَخِيهِ
у День той чоловік покине свого брата,
وَأُمِّهِۦ وَأَبِيهِ
і матір, і батька,
نتائج البحث
