قَالُواْ بَشَّرۡنَٰكَ بِٱلۡحَقِّ فَلَا تَكُن مِّنَ ٱلۡقَٰنِطِينَ
Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!»
قَالَ وَمَن يَقۡنَطُ مِن رَّحۡمَةِ رَبِّهِۦٓ إِلَّا ٱلضَّآلُّونَ
Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?»
قَالَ فَمَا خَطۡبُكُمۡ أَيُّهَا ٱلۡمُرۡسَلُونَ
І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?»
قَالُوٓاْ إِنَّآ أُرۡسِلۡنَآ إِلَىٰ قَوۡمٖ مُّجۡرِمِينَ
Вони сказали: «Нас послали до людей грішних,
إِلَّآ ءَالَ لُوطٍ إِنَّا لَمُنَجُّوهُمۡ أَجۡمَعِينَ
окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх,
إِلَّا ٱمۡرَأَتَهُۥ قَدَّرۡنَآ إِنَّهَا لَمِنَ ٱلۡغَٰبِرِينَ
окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться».
فَلَمَّا جَآءَ ءَالَ لُوطٍ ٱلۡمُرۡسَلُونَ
І коли посланці прийшли до родини Люта,
قَالَ إِنَّكُمۡ قَوۡمٞ مُّنكَرُونَ
він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!»
قَالُواْ بَلۡ جِئۡنَٰكَ بِمَا كَانُواْ فِيهِ يَمۡتَرُونَ
Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються.1