قَالَ إِنِّي لِعَمَلِكُم مِّنَ ٱلۡقَالِينَ
Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші!
رَبِّ نَجِّنِي وَأَهۡلِي مِمَّا يَعۡمَلُونَ
Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!»
فَنَجَّيۡنَٰهُ وَأَهۡلَهُۥٓ أَجۡمَعِينَ
Ми врятували його та його родину — всіх,
إِلَّا عَجُوزٗا فِي ٱلۡغَٰبِرِينَ
окрім старої дружини, яка лишилася позаду.
ثُمَّ دَمَّرۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ
Усіх інших Ми знищили,
وَأَمۡطَرۡنَا عَلَيۡهِم مَّطَرٗاۖ فَسَآءَ مَطَرُ ٱلۡمُنذَرِينَ
проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали!
إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
كَذَّبَ أَصۡحَٰبُ لۡـَٔيۡكَةِ ٱلۡمُرۡسَلِينَ
Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.1