قَالَ تَٱللَّهِ إِن كِدتَّ لَتُرۡدِينِ
І скаже: «Клянусь Аллагом! Ти мало не знищив мене!
وَلَوۡلَا نِعۡمَةُ رَبِّي لَكُنتُ مِنَ ٱلۡمُحۡضَرِينَ
Якби не милість Господа мого, я неодмінно був би серед тих, хто потрапив [у пекло]!
أَفَمَا نَحۡنُ بِمَيِّتِينَ
Невже ми більше не помремо,
إِلَّا مَوۡتَتَنَا ٱلۡأُولَىٰ وَمَا نَحۡنُ بِمُعَذَّبِينَ
після нашої першої смерті? Невже не будемо покарані?»
إِنَّ هَٰذَا لَهُوَ ٱلۡفَوۡزُ ٱلۡعَظِيمُ
Воістину, це — великий успіх!
لِمِثۡلِ هَٰذَا فَلۡيَعۡمَلِ ٱلۡعَٰمِلُونَ
Нехай працюють заради цього ті, хто працює!
أَذَٰلِكَ خَيۡرٞ نُّزُلًا أَمۡ شَجَرَةُ ٱلزَّقُّومِ
Це частування краще чи дерево заккум?
إِنَّا جَعَلۡنَٰهَا فِتۡنَةٗ لِّلظَّـٰلِمِينَ
Ми зробили його спокусою для нечестивих.
إِنَّهَا شَجَرَةٞ تَخۡرُجُ فِيٓ أَصۡلِ ٱلۡجَحِيمِ
Воістину, це — дерево, яке росте з самого дна пекла,