قَالَ أَنَا۠ خَيۡرٞ مِّنۡهُ خَلَقۡتَنِي مِن نَّارٖ وَخَلَقۡتَهُۥ مِن طِينٖ
Той сказав: «Я кращий за нього! Ти створив мене з вогню, а його Ти створив із глини!»
قَالَ فَٱخۡرُجۡ مِنۡهَا فَإِنَّكَ رَجِيمٞ
Аллаг сказав: «Вийди звідси! Будеш ти каменований!1
وَإِنَّ عَلَيۡكَ لَعۡنَتِيٓ إِلَىٰ يَوۡمِ ٱلدِّينِ
Моє прокляття буде над тобою аж до Судного Дня».
قَالَ رَبِّ فَأَنظِرۡنِيٓ إِلَىٰ يَوۡمِ يُبۡعَثُونَ
Той сказав: «Даруй мені відстрочку до того дня, коли вони воскреснуть!»
قَالَ فَإِنَّكَ مِنَ ٱلۡمُنظَرِينَ
Аллаг сказав: «Воістину, ти — один із тих, кому дана відстрочка
إِلَىٰ يَوۡمِ ٱلۡوَقۡتِ ٱلۡمَعۡلُومِ
до того Дня, строк якого визначено!»
قَالَ فَبِعِزَّتِكَ لَأُغۡوِيَنَّهُمۡ أَجۡمَعِينَ
Той відповів: «Клянуся Твоєю могутністю, що я спокушу їх усіх,
إِلَّا عِبَادَكَ مِنۡهُمُ ٱلۡمُخۡلَصِينَ
окрім Твоїх обраних рабів!»
قَالَ فَٱلۡحَقُّ وَٱلۡحَقَّ أَقُولُ
Аллаг сказав: «Істина! Я говорю істину.