فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ
Якою ж була Моя кара та пересторога!
وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرٖ
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
كَذَّبَتۡ عَادٞ فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ
Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога!
إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ رِيحٗا صَرۡصَرٗا فِي يَوۡمِ نَحۡسٖ مُّسۡتَمِرّٖ
Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день.
تَنزِعُ ٱلنَّاسَ كَأَنَّهُمۡ أَعۡجَازُ نَخۡلٖ مُّنقَعِرٖ
Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням!
فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ
Якою ж була Моя кара та пересторога!
وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرٖ
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
كَذَّبَتۡ ثَمُودُ بِٱلنُّذُرِ
Самудити сприйняли засторогу як брехню
فَقَالُوٓاْ أَبَشَرٗا مِّنَّا وَٰحِدٗا نَّتَّبِعُهُۥٓ إِنَّآ إِذٗا لَّفِي ضَلَٰلٖ وَسُعُرٍ
та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах!