وَٱلطُّورِ
Клянуся горою!
وَكِتَٰبٖ مَّسۡطُورٖ
Клянуся книгою, написаною
فِي رَقّٖ مَّنشُورٖ
на сувоях розгорнутих!
وَٱلۡبَيۡتِ ٱلۡمَعۡمُورِ
Клянуся храмом населеним!1
وَٱلسَّقۡفِ ٱلۡمَرۡفُوعِ
І зведеним склепінням!
وَٱلۡبَحۡرِ ٱلۡمَسۡجُورِ
Клянуся бурхливим морем!
إِنَّ عَذَابَ رَبِّكَ لَوَٰقِعٞ
Воістину, кара Господа твого неодмінно прийде,
مَّا لَهُۥ مِن دَافِعٖ
і ніщо не відверне її!
يَوۡمَ تَمُورُ ٱلسَّمَآءُ مَوۡرٗا
У той День небо захитається,
وَتَسِيرُ ٱلۡجِبَالُ سَيۡرٗا
а гори почнуть рухатися.
فَوَيۡلٞ يَوۡمَئِذٖ لِّلۡمُكَذِّبِينَ
Горе ж у той День тим, які заперечують [істину],
ٱلَّذِينَ هُمۡ فِي خَوۡضٖ يَلۡعَبُونَ
які граються своїм багатослів’ям.
نتائج البحث
