وَٱلنَّجۡمِ إِذَا هَوَىٰ
Клянуся зіркою, коли падає вона!
مَا ضَلَّ صَاحِبُكُمۡ وَمَا غَوَىٰ
Не заблукав ваш товариш і не збився зі шляху.
وَمَا يَنطِقُ عَنِ ٱلۡهَوَىٰٓ
Це не пристрасть говорить,
إِنۡ هُوَ إِلَّا وَحۡيٞ يُوحَىٰ
адже це — одкровення, яке відкривається йому!
عَلَّمَهُۥ شَدِيدُ ٱلۡقُوَىٰ
Навчив його цього наділений великою силою,1
ذُو مِرَّةٖ فَٱسۡتَوَىٰ
прекрасний виглядом. Він піднявся
وَهُوَ بِٱلۡأُفُقِ ٱلۡأَعۡلَىٰ
на найвищий небосхил,
ثُمَّ دَنَا فَتَدَلَّىٰ
а потім зійшов та наблизився.
فَكَانَ قَابَ قَوۡسَيۡنِ أَوۡ أَدۡنَىٰ
І був на відстані двох польотів стріл або ще ближче,
فَأَوۡحَىٰٓ إِلَىٰ عَبۡدِهِۦ مَآ أَوۡحَىٰ
і відкрив рабу Його те, що відкрив,
مَا كَذَبَ ٱلۡفُؤَادُ مَا رَأَىٰٓ
і не обмануло його серце в тому, що він бачив.