لَآ أُقۡسِمُ بِيَوۡمِ ٱلۡقِيَٰمَةِ
Ні! Клянуся Днем Воскресіння!
وَلَآ أُقۡسِمُ بِٱلنَّفۡسِ ٱللَّوَّامَةِ
Ні! Клянуся душею, яка дорікає.
أَيَحۡسَبُ ٱلۡإِنسَٰنُ أَلَّن نَّجۡمَعَ عِظَامَهُۥ
Невже людина думає, що Ми не зберемо її кісток?
بَلَىٰ قَٰدِرِينَ عَلَىٰٓ أَن نُّسَوِّيَ بَنَانَهُۥ
Та ж ні! Ми зможемо вирівняти навіть пальці її!
بَلۡ يُرِيدُ ٱلۡإِنسَٰنُ لِيَفۡجُرَ أَمَامَهُۥ
Та ж ні! Людина бажає грішити й надалі!
يَسۡـَٔلُ أَيَّانَ يَوۡمُ ٱلۡقِيَٰمَةِ
Запитує, коли настане День Воскресіння.
فَإِذَا بَرِقَ ٱلۡبَصَرُ
Коли закотяться очі,
وَخَسَفَ ٱلۡقَمَرُ
місяць накриє темрява,
وَجُمِعَ ٱلشَّمۡسُ وَٱلۡقَمَرُ
а сонце й місяць поєднаються.
يَقُولُ ٱلۡإِنسَٰنُ يَوۡمَئِذٍ أَيۡنَ ٱلۡمَفَرُّ
У той День людина скаже: «Куди тікати?»