وَٱلنَّـٰزِعَٰتِ غَرۡقٗا
Клянуся тими, що висмикують силоміць!
وَٱلنَّـٰشِطَٰتِ نَشۡطٗا
Клянуся тими, що дістають ніжно,
وَٱلسَّـٰبِحَٰتِ سَبۡحٗا
клянуся тими, що пливуть плинно,
فَٱلسَّـٰبِقَٰتِ سَبۡقٗا
клянуся тими, що випереджають стрімко,
فَٱلۡمُدَبِّرَٰتِ أَمۡرٗا
і тими, що виконують накази!1
يَوۡمَ تَرۡجُفُ ٱلرَّاجِفَةُ
У День той здригнеться те, що здригається,
تَتۡبَعُهَا ٱلرَّادِفَةُ
піде слідом за ним ще одне,
قُلُوبٞ يَوۡمَئِذٖ وَاجِفَةٌ
серця у День той затремтять,
أَبۡصَٰرُهَا خَٰشِعَةٞ
погляди впадуть додолу.
يَقُولُونَ أَءِنَّا لَمَرۡدُودُونَ فِي ٱلۡحَافِرَةِ
Говорять вони: «Невже ми станемо такими, як були,
أَءِذَا كُنَّا عِظَٰمٗا نَّخِرَةٗ
після того, як будемо кістками тлінними?»