تَبَّتۡ يَدَآ أَبِي لَهَبٖ وَتَبَّ
Нехай згинуть руки Абу Лягаба й він сам!
مَآ أَغۡنَىٰ عَنۡهُ مَالُهُۥ وَمَا كَسَبَ
Ні багатство його, ні статки його не допоможуть йому.
سَيَصۡلَىٰ نَارٗا ذَاتَ لَهَبٖ
Увійде він у вогонь палаючий,
وَٱمۡرَأَتُهُۥ حَمَّالَةَ ٱلۡحَطَبِ
а дружина його буде носити дрова!
فِي جِيدِهَا حَبۡلٞ مِّن مَّسَدِۭ
А на її шиї — мотузка з волокон пальмових!1