ﯷ
surah.translation
.
ﰡ
ﮪﮫ
ﰀ
О закутаний!
ﮭﮮ
ﰁ
Вставай та застерігай!
ﮰﮱ
ﰂ
Звеличуй Господа свого,
ﯔﯕ
ﰃ
очисти свій одяг,
ﯗﯘ
ﰄ
уникай мерзоти1
та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше!
ﯞﯟ
ﰆ
Заради Господа свого будь терплячим!
Коли засурмлять у ріг –
той важкий День
не буде легким для невіруючих!
Залиш Мене з тим, кого Я створив одинаком,
кому дарував велике багатство
ﯺﯻ
ﰌ
та синів, які знаходяться поряд із ним,
для кого розкрив усе!
Але він бажає, щоб Я дав йому ще більше!
Ні! Він заперечує Наші знамення,
ﰍﰎ
ﰐ
тож Я ускладню його шлях!
Він усе обдумав та розрахував.
Нехай він згине — як він усе розрахував!
Нехай він згине ще раз — як він усе розрахував!
ﭚﭛ
ﰔ
Потім він замислився,
далі нахмурився та насупився,
а потім відвернувся та загордився!
І сказав: «Це — лише переказане чаклунство!
Це лише слово людини!»
ﭲﭳ
ﰙ
Ми вкинемо його в пекельне полум’я.
А звідки тобі знати, що таке пекельне полум’я?
Воно не обминає та не залишає,
ﭿﮀ
ﰜ
спалюючи шкіру.
Над ним — дев’ятнадцять.
Вартовими пекла Ми зробили лише ангелів, а їхню кількість перетворили на випробування для тих, які не увірували — щоб ті, кому дано Писання, були впевненими; щоб додати віри тим, які увірували, і щоб не сумнівались ті, яким дано Писання та віруючі; і щоб запитали ті, в чиїх серцях хвороба та невіруючі: «Що Аллаг прагнув донести цією притчею?» Ось так Аллаг збиває зі шляху, кого побажає та веде, кого побажає, шляхом прямим! Військо Господа твого відоме лише Йому! А це — лише нагадування для людей!
ﯥﯦ
ﰟ
Ні! Клянуся місяцем!
Клянуся ніччю, коли вона відступає!
Клянуся зорею, коли вона займається!
Воістину, це — одна із найвеличніших справ,
ﯴﯵ
ﰣ
яка застерігає людство,
тих серед вас, хто бажає йти вперед чи відступати назад.
Кожна душа є заручницею того, що вона собі здобула,
окрім людей, які праворуч,
які в райських садах розпитують одне одного
ﰍﰎ
ﰨ
про грішників:
«Що привело вас у пекельне полум’я?»
Ті скажуть: «Ми не були серед молільників,
не годували бідняка
та разом з іншими вдавалися до пустослів’я.
Ми вважали Судний День брехнею,
доки не прийшла до нас впевненість».
Їм не допоможе заступництво заступників.
Чому ж вони відвертаються від нагадування,
наче перелякані віслюки,
які втікають від лева.
Але кожен із них прагне отримати розгорнуті сувої.
Ні! Вони не мають страху перед наступним життям!
Ні! Воістину, це — нагадування!
І хто захоче, той згадає його.
Але вони не згадають його, якщо цього не побажає Аллаг. Гідний Він богобоязливості та гідний дарувати прощення!