Сура Al-Qamar українською
سورة القمر · Аяти: 55 · Меканська
Переклад: Український переклад 1 (الترجمة الأوكرانية)
-
1
ٱقۡتَرَبَتِ ٱلسَّاعَةُ وَٱنشَقَّ ٱلۡقَمَرُ
Наблизився час і розколовся місяць -
2
وَإِن يَرَوۡاْ ءَايَةࣰ يُعۡرِضُواْ وَيَقُولُواْ سِحۡرࣱ مُّسۡتَمِرࣱّ
Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство! -
3
وَكَذَّبُواْ وَٱتَّبَعُوٓاْ أَهۡوَآءَهُمۡۚ وَكُلُّ أَمۡرࣲ مُّسۡتَقِرࣱّ
Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу -
4
وَلَقَدۡ جَآءَهُم مِّنَ ٱلۡأَنۢبَآءِ مَا فِيهِ مُزۡدَجَرٌ
Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я] -
5
حِكۡمَةُۢ بَٰلِغَةࣱۖ فَمَا تُغۡنِ ٱلنُّذُرُ
Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження -
6
فَتَوَلَّ عَنۡهُمۡۘ يَوۡمَ يَدۡعُ ٱلدَّاعِ إِلَىٰ شَيۡءࣲ نُّكُرٍ
Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.
Відповідно до тлумачення аль-Багаві, мається на увазі ангел Ісрафіль -
7
خُشَّعًا أَبۡصَٰرُهُمۡ يَخۡرُجُونَ مِنَ ٱلۡأَجۡدَاثِ كَأَنَّهُمۡ جَرَادࣱ مُّنتَشِرࣱ
Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана -
8
مُّهۡطِعِينَ إِلَى ٱلدَّاعِۖ يَقُولُ ٱلۡكَٰفِرُونَ هَٰذَا يَوۡمٌ عَسِرࣱ
Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День! -
9
۞ كَذَّبَتۡ قَبۡلَهُمۡ قَوۡمُ نُوحࣲ فَكَذَّبُواْ عَبۡدَنَا وَقَالُواْ مَجۡنُونࣱ وَٱزۡدُجِرَ
Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його -
10
فَدَعَا رَبَّهُۥٓ أَنِّي مَغۡلُوبࣱ فَٱنتَصِرۡ
Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені! -
11
فَفَتَحۡنَآ أَبۡوَٰبَ ٱلسَّمَآءِ بِمَآءࣲ مُّنۡهَمِرࣲ
Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода -
12
وَفَجَّرۡنَا ٱلۡأَرۡضَ عُيُونࣰا فَٱلۡتَقَى ٱلۡمَآءُ عَلَىٰٓ أَمۡرࣲ قَدۡ قُدِرَ
І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено -
13
وَحَمَلۡنَٰهُ عَلَىٰ ذَاتِ أَلۡوَٰحࣲ وَدُسُرࣲ
Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів -
14
تَجۡرِي بِأَعۡيُنِنَا جَزَآءࣰ لِّمَن كَانَ كُفِرَ
і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував -
15
وَلَقَد تَّرَكۡنَٰهَآ ءَايَةࣰ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ
І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним -
16
فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ
Якою ж була Моя кара та пересторога -
17
وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним -
18
كَذَّبَتۡ عَادࣱ فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ
Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога -
19
إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ رِيحࣰا صَرۡصَرࣰا فِي يَوۡمِ نَحۡسࣲ مُّسۡتَمِرࣲّ
Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день -
20
تَنزِعُ ٱلنَّاسَ كَأَنَّهُمۡ أَعۡجَازُ نَخۡلࣲ مُّنقَعِرࣲ
Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням -
21
فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ
Якою ж була Моя кара та пересторога -
22
وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним -
23
كَذَّبَتۡ ثَمُودُ بِٱلنُّذُرِ
Самудити сприйняли засторогу як брехн -
24
فَقَالُوٓاْ أَبَشَرࣰا مِّنَّا وَٰحِدࣰا نَّتَّبِعُهُۥٓ إِنَّآ إِذࣰا لَّفِي ضَلَٰلࣲ وَسُعُرٍ
та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах -
25
أَءُلۡقِيَ ٱلذِّكۡرُ عَلَيۡهِ مِنۢ بَيۡنِنَا بَلۡ هُوَ كَذَّابٌ أَشِرࣱ
Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун! -
26
سَيَعۡلَمُونَ غَدࣰا مَّنِ ٱلۡكَذَّابُ ٱلۡأَشِرُ
Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун -
27
إِنَّا مُرۡسِلُواْ ٱلنَّاقَةِ فِتۡنَةࣰ لَّهُمۡ فَٱرۡتَقِبۡهُمۡ وَٱصۡطَبِرۡ
Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння -
28
وَنَبِّئۡهُمۡ أَنَّ ٱلۡمَآءَ قِسۡمَةُۢ بَيۡنَهُمۡۖ كُلُّ شِرۡبࣲ مُّحۡتَضَرࣱ
Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час -
29
فَنَادَوۡاْ صَاحِبَهُمۡ فَتَعَاطَىٰ فَعَقَرَ
Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили -
30
فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ
Якою ж була Моя кара та пересторога -
31
إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ صَيۡحَةࣰ وَٰحِدَةࣰ فَكَانُواْ كَهَشِيمِ ٱلۡمُحۡتَظِرِ
Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону -
32
وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним -
33
كَذَّبَتۡ قَوۡمُ لُوطِۭ بِٱلنُّذُرِ
Народ Люта сприйняв засторогу як брехню -
34
إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ حَاصِبًا إِلَّآ ءَالَ لُوطࣲۖ نَّجَّيۡنَٰهُم بِسَحَرࣲ
тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком -
35
نِّعۡمَةࣰ مِّنۡ عِندِنَاۚ كَذَٰلِكَ نَجۡزِي مَن شَكَرَ
як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний -
36
وَلَقَدۡ أَنذَرَهُم بَطۡشَتَنَا فَتَمَارَوۡاْ بِٱلنُّذُرِ
І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у перестороз -
37
وَلَقَدۡ رَٰوَدُوهُ عَن ضَيۡفِهِۦ فَطَمَسۡنَآ أَعۡيُنَهُمۡ فَذُوقُواْ عَذَابِي وَنُذُرِ
і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги -
38
وَلَقَدۡ صَبَّحَهُم بُكۡرَةً عَذَابࣱ مُّسۡتَقِرࣱّ
Ранок зустрів їх важкою карою -
39
فَذُوقُواْ عَذَابِي وَنُذُرِ
Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги -
40
وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним -
41
وَلَقَدۡ جَآءَ ءَالَ فِرۡعَوۡنَ ٱلنُّذُرُ
Прийшла пересторога й до роду Фірауна -
42
كَذَّبُواْ بِـَٔايَٰتِنَا كُلِّهَا فَأَخَذۡنَٰهُمۡ أَخۡذَ عَزِيزࣲ مُّقۡتَدِرٍ
Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього -
43
أَكُفَّارُكُمۡ خَيۡرࣱ مِّنۡ أُوْلَٰٓئِكُمۡ أَمۡ لَكُم بَرَآءَةࣱ فِي ٱلزُّبُرِ
Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях -
44
أَمۡ يَقُولُونَ نَحۡنُ جَمِيعࣱ مُّنتَصِرࣱ
Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе» -
45
سَيُهۡزَمُ ٱلۡجَمۡعُ وَيُوَلُّونَ ٱلدُّبُرَ
Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами -
46
بَلِ ٱلسَّاعَةُ مَوۡعِدُهُمۡ وَٱلسَّاعَةُ أَدۡهَىٰ وَأَمَرُّ
Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший -
47
إِنَّ ٱلۡمُجۡرِمِينَ فِي ضَلَٰلࣲ وَسُعُرࣲ
Воістину, грішники страждають і блукають в омані -
48
يَوۡمَ يُسۡحَبُونَ فِي ٱلنَّارِ عَلَىٰ وُجُوهِهِمۡ ذُوقُواْ مَسَّ سَقَرَ
У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню! -
49
إِنَّا كُلَّ شَيۡءٍ خَلَقۡنَٰهُ بِقَدَرࣲ
Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням -
50
وَمَآ أَمۡرُنَآ إِلَّا وَٰحِدَةࣱ كَلَمۡحِۭ بِٱلۡبَصَرِ
Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить -
51
وَلَقَدۡ أَهۡلَكۡنَآ أَشۡيَاعَكُمۡ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ
Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим -
52
وَكُلُّ شَيۡءࣲ فَعَلُوهُ فِي ٱلزُّبُرِ
Все, що вони робили, міститься у писанні -
53
وَكُلُّ صَغِيرࣲ وَكَبِيرࣲ مُّسۡتَطَرٌ
і записано там і мале, і велике -
54
إِنَّ ٱلۡمُتَّقِينَ فِي جَنَّٰتࣲ وَنَهَرࣲ
Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок -
55
فِي مَقۡعَدِ صِدۡقٍ عِندَ مَلِيكࣲ مُّقۡتَدِرِۭ
на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря