سورة الشعراء

الترجمة الأوكرانية

Переклад сури الشعراء на الأوكرانية з الترجمة الأوكرانية

الترجمة الأوكرانية

الناشر

مجمع الملك فهد

Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують
Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови
Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються
Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу
народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?
Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна
що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна
Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»
«Відповідаю перед ними за провину» — йдеться про вбивство єгиптянина, через яке Муса був змушений утекти з Єгипту.
Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати
Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас
щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!
[Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років
а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»
«Зробив те, що зробив» — ідеться про вбивство єгиптянина.
[Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані
я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем
А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!
Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?
[Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!
Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!
[Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!
[Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!
[Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!
[Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!
[Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось явне?
Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм
Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї
Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун
Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників
Verse 37
які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!
Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день
Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть»
Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?
Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!
Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!
Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували
Verse 47
Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів
[Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!
Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого
Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!
Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!
Verse 54
«Воістину, цих людей небагато!
Ідеться про синів Ісраїля.
Verse 56
Воістину, ми всі маємо бути напоготові!
Verse 57
Ми відібрали в них сади й джерела
Verse 58
скарби та прекрасні місця
Verse 60
На світанку вони рушили за ними
Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!
Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!
Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора
Verse 64
Ми дозволили наблизитися іншим
а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Verse 69
Прочитай їм історію про Ібрагіма
Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?
Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!
Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх
Verse 73
приносять вам користь чи завдають лиха?
Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!
[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтес
Verse 78
Який мене створив і веде прямим шляхом
Verse 81
Який умертвить мене, а потім оживить
Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками
Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях
Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства
Verse 87
І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть
а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!
Verse 90
Рай наблизиться до богобоязливих
Verse 91
а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло
Verse 94
Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху
Verse 95
а також всім військом Ібліса
Verse 96
Сперечаючись, вони скажуть одне одному
Verse 98
коли вважали вас рівними Господу світів
Verse 104
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Verse 105
Народ Нуха вважав посланців брехунами
Verse 107
Я — посланець до вас, який гідний довіри
Verse 108
Бійтесь Аллага й коріться мені
Verse 110
Бійтесь Аллага й коріться мені!
Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?
Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять
Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!
Verse 117
Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна
Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу
Verse 122
Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Verse 123
Адити визнали посланців брехунами
Verse 125
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
Verse 126
Бійтесь Аллага й коріться мені
Verse 128
Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі
Ібн Касір пояснює цей аят так: демонструючи свою силу, адити зводили на придорожніх пагорбах високі будівлі. Насправді в цьому не було потреби, тому ця справа була марною.
Verse 129
й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно
Verse 130
й чинити насильство над людьми, як тирани
Verse 131
Бійтесь Аллага й коріться мені
Verse 132
Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо
Verse 133
допоміг вам худобою та синами
Verse 134
садами та джерелами
І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!
Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають
Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує
Verse 140
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Verse 141
Самудити вважали посланців брехунами
Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь
Verse 143
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
Verse 144
Бійтесь Аллага й коріться мені
Verse 146
Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут
Verse 148
посівів та пальм із ніжними плодами
Verse 149
й ви будете вправно висікати житла в горах
Verse 150
Бійтесь Аллага й коріться мені
які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують»
Verse 153
Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих
Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні
Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!
Verse 157
Вони підрізали її жили й пошкодували про це
Verse 159
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Verse 160
Народ Люта вважав посланців за брехунів
Verse 162
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
Verse 163
Бійтесь Аллага й коріться мені
Verse 165
Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,
«Зі світів» — чоловіків не лише з народу Люта, а взагалі, «синів Адама», як пояснюють коментатори (ат-Табарі та аль-Багаві).
Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!
Verse 168
Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші
Verse 169
Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!
Verse 170
Ми врятували його та його родину — всіх
Verse 171
окрім старої дружини, яка лишилася позаду
проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали
Verse 175
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Verse 176
Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.
Аль-Айка — селище в Мад’яні, де жив народ Шуейба.
Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь
Verse 178
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
Verse 179
Бійтесь Аллага й коріться мені
Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків
Verse 182
І зважуйте на точних терезах
Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі
Verse 184
Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!
Verse 185
Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих
Verse 188
Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!
Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня!
«День Тіні» («йаум аз-зулля») — як відзначає ат-Табарі та інші тлумачі, народ Шуейба був знищений вогняною хмарою.
Verse 191
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Verse 192
А це — зіслане Господом світів.
Ідеться про Коран.
Verse 194
на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів
Verse 195
[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою
Verse 196
Міститься воно в сувоях давніх народів
Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?
Ат-Табарі зазначає, що йдеться про освічених юдеїв, які навернулися до ісламу (наприклад, Абд Аллаг бін Саляма).
Verse 198
Якби Ми зіслали його комусь із чужинців
і він прочитав це для них, то вони б не увірували
Verse 200
Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників!
Інтерполяція — згідно з коментарем аль-Багаві, який посилається на ібн Аббаса, Хасана, Муджагіда та інших перших тлумачів.
Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари
Verse 202
Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього
Verse 203
Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?
Verse 204
Невже вони намагаються прискорити Нашу кару
Verse 205
Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки
Verse 206
а потім до них прийде те, що їм обіцяно
то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм
Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачі
Verse 209
із настановою. І Ми не були несправедливі
Verse 210
Шайтани не сходили з ним,
Ідеться про Коран.
Verse 211
це не личить їм, і неспроможні вони на це
Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних
Verse 214
Застерігай своїх найближчих родичів
Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.
Тобто «будь м’який із ними» (ат-Табарі).
А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!
Verse 217
І покладайся на Величного, Милосердного
Verse 218
Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви
Verse 219
і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються
Verse 220
Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий
Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани
Verse 222
Вони сходять на кожного брехуна, грішника
Verse 223
Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни
Verse 224
А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху
Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах
«Блукають по всіх долинах» — ібн Касір наводить різні тлумачення цього вислову. Наприклад: «багатослівні стосовно кожної забавки», «[блукають] у кожних словах», «поет марно прославляє одних людей та марно принижує інших». Під «поетами» тут маються на увазі поети-багатобожники (ат-Табарі).
За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться
تقدم القراءة