سورة الشعراء

Mykhaylo Yakubovych - Ukrainian translation

Переклад сури الشعراء на الأوكرانية з Mykhaylo Yakubovych - Ukrainian translation

Mykhaylo Yakubovych - Ukrainian translation


Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують.

Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови!

Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються.

Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували.

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу,

народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?»

Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна,

що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна!

Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»1

Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати!

Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас,

щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!»

[Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років,

а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»1

[Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані,

я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем!

А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!»

Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?»

[Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!»

Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!»

[Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!»

[Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!»

[Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!»

[Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!»

[Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось явне?»

Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм!

Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї!

Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун!

Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників,
Verse 37

які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!»

Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день.

Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть».

Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?»

Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»

Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!»

Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували!
Verse 47

Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів,

[Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!»

Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого!

Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!»

Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!»
Verse 56

Воістину, ми всі маємо бути напоготові!»
Verse 57

Ми відібрали в них сади й джерела,
Verse 58

скарби та прекрасні місця!
Verse 60

На світанку вони рушили за ними.

Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!»

Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!»

Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора!
Verse 64

Ми дозволили наблизитися іншим,

а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним.

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
Verse 69

Прочитай їм історію про Ібрагіма.

Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?»

Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!»

Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх,
Verse 73

приносять вам користь чи завдають лиха?»

Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!»

[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтеся
Verse 78

Який мене створив і веде прямим шляхом;
Verse 81

Який умертвить мене, а потім оживить;

Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками!

Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях!

Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства!
Verse 87

І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть,

а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!»
Verse 90

Рай наблизиться до богобоязливих,
Verse 91

а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло.
Verse 94

Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху,
Verse 95

а також всім військом Ібліса.
Verse 96

Сперечаючись, вони скажуть одне одному:
Verse 98

коли вважали вас рівними Господу світів!
Verse 104

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
Verse 105

Народ Нуха вважав посланців брехунами.
Verse 107

Я — посланець до вас, який гідний довіри!
Verse 108

Бійтесь Аллага й коріться мені!
Verse 110

Бійтесь Аллага й коріться мені!»

Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?»

Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять.

Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!»
Verse 117

Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна!

Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу,
Verse 122

Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
Verse 123

Адити визнали посланців брехунами.
Verse 125

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
Verse 126

Бійтесь Аллага й коріться мені!
Verse 128

Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі1
Verse 129

й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно,
Verse 130

й чинити насильство над людьми, як тирани?
Verse 131

Бійтесь Аллага й коріться мені,
Verse 132

Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо:
Verse 133

допоміг вам худобою та синами,
Verse 134

садами та джерелами!

І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!»

Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають.
Verse 138

і ми не будемо покарані!»

Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!
Verse 140

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
Verse 141

Самудити вважали посланців брехунами.

Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
Verse 143

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
Verse 144

Бійтесь Аллага й коріться мені!
Verse 146

Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут:
Verse 148

посівів та пальм із ніжними плодами,
Verse 149

й ви будете вправно висікати житла в горах?
Verse 150

Бійтесь Аллага й коріться мені,
Verse 151

і не коріться наказу злочинців,

які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують».
Verse 153

Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих,

Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні!

Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!»
Verse 157

Вони підрізали її жили й пошкодували про це!
Verse 159

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
Verse 160

Народ Люта вважав посланців за брехунів.
Verse 162

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
Verse 163

Бійтесь Аллага й коріться мені!
Verse 165

Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,1

Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!»
Verse 168

Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші!
Verse 169

Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!»
Verse 170

Ми врятували його та його родину — всіх,
Verse 171

окрім старої дружини, яка лишилася позаду.

проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали!
Verse 175

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
Verse 176

Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.1

Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
Verse 178

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
Verse 179

Бійтесь Аллага й коріться мені!

Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків.
Verse 182

І зважуйте на точних терезах!

Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі!
Verse 184

Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!»
Verse 185

Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих,
Verse 188

Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!»

Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня!1
Verse 191

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
Verse 192

А це — зіслане Господом світів.1
Verse 194

на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів.
Verse 195

[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою!
Verse 196

Міститься воно в сувоях давніх народів.

Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?1
Verse 198

Якби Ми зіслали його комусь із чужинців,

і він прочитав це для них, то вони б не увірували!
Verse 200

Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників!1

Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари!
Verse 202

Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього!
Verse 203

Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?»
Verse 204

Невже вони намагаються прискорити Нашу кару?
Verse 205

Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки,
Verse 206

а потім до них прийде те, що їм обіцяно,

то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм?

Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачів
Verse 209

із настановою. І Ми не були несправедливі!
Verse 211

це не личить їм, і неспроможні вони на це!

Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних.
Verse 214

Застерігай своїх найближчих родичів!

Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.1

А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!»
Verse 217

І покладайся на Величного, Милосердного,
Verse 218

Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви,
Verse 219

і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються.
Verse 220

Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий!

Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани?
Verse 222

Вони сходять на кожного брехуна, грішника!
Verse 223

Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни!
Verse 224

А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху.

Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах1

За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться!
تقدم القراءة