Переклад сури الكهف на الأوكرانية з Mykhaylo Yakubovych - Ukrainian translation
Verse 1
Хвала Аллагу, Який зіслав рабу Своєму Писання й не допустив у ньому жодних суперечностей,
Verse 2
але зробив правильним, щоб застерегти ним від Своєї жорстокої кари й сповістити добру звістку віруючим, які роблять добрі справи. Воістину, для них — найкраща винагорода,
Verse 3
ﯸﯹﯺ
ﯻ
яку вони матимуть вічно!
Verse 4
ﯼﯽﯾﯿﰀﰁ
ﰂ
І щоб застерегти тих, які кажуть: «Милостивий узяв Собі сина!»
Verse 5
Ні в них самих, ні в батьків їхніх немає знання про це. Великий гріх — слово, що виходить із вуст їхніх! Воістину, вони кажуть неправду.
Verse 6
Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують у цю розповідь?
Verse 7
Воістину, Ми зробили прикрасою все, що на землі, щоб перевірити людей — чиї вчинки кращі?
Verse 8
ﭼﭽﭾﭿﮀﮁ
ﮂ
Воістину, Ми перетворимо це все на безплідну рівнину!
Verse 9
Чи ти думаєш, що люди печери та ар-Ракима були найдивовижніші серед Наших знамень?1
Verse 10
Коли юнаки сховалися в печері й сказали: «Господи наш! Даруй нам милість від Себе й веди нас правильним шляхом у нашій справі!»
Verse 11
Ми запечатали в печері вуха їхні на багато років!1
Verse 12
А потім Ми розбудили їх, щоб дізнатися, яка з двох груп найточніше вирахує, скільки вони перебували там!
Verse 13
Ми розповімо тобі їхню правдиву історію. Це були юнаки, які увірували в Господа свого, і Ми зміцнили їх на прямому шляху!
Verse 14
Ми зміцнили їхні серця, коли вони встали й сказали: «Господь наш – Господь небес і землі, і ми ніколи не будемо звертатися до жодного бога, крім Нього, бо це було б щось неправильне!
Verse 15
Деякі люди з нашого народу взяли собі інших богів крім Нього. Чого ж не наведуть вони ясного доказу про це? Хто ж більший нечестивець, ніж той, хто вигадує про Аллага всіляку неправду?
Verse 16
Якщо ви полишили їх і те, чому вони поклоняються замість Аллага, то сховайтеся в печері. Господь ваш прихилить на вас милість Свою й полегшить справу вашу!
Verse 17
Ти побачив би, що ранкове сонце відхиляється від їхньої печери вправо, а наприкінці дня відвертається вліво. А вони були всередині. Це — одне зі знамень Аллага, і кого Аллаг веде прямим шляхом, той іде прямим шляхом, а кого зіб’є зі шляху, тому немає ні захисника, ні провідника.
Verse 18
Ти б вирішив, що вони не сплять, хоч вони спали. Ми перевертали їх то на правий бік, то на лівий. І пес їхній, випроставши лапи, лежав перед входом. Якби ти знайшов їх там, то вжахнувся б і втік.
Verse 19
Так Ми розбудили їх, щоб вони розпитали один одного. Один із них запитав: «Скільки часу ви були тут?» Ті відповіли: «День або частину дня». А інші мовили: «Господь ваш краще знає, скільки ви були тут! Тож відішліть когось із вас до міста зі сріблом вашим. Нехай він подивиться, яка їжа там найкраща, й принесе вам поїсти. Та нехай буде обережний, щоб ніхто не здогадався про вас!
Verse 20
Якщо вони знайдуть вас, то каменують або навернуть до своєї релігії, і ви ніколи не досягнете успіху».
Verse 21
Так Ми розповіли це людям, щоб вони знали, що обіцянка Аллага правдива й немає сумніву в настанні Часу. Люди почали сперечатися про [юнаків] і сказали: «Збудуйте над ними споруду! Їхньому Господу краще знати про них!» Але ті, чия думка переважила, відповіли: «Справді, ми збудуємо над ними храм!»
Verse 22
Дехто каже: «Їх було троє, а четвертий був пес». Інші кажуть: «П’ятеро, а шостий — пес», — вони намагаються відгадати потаємне. Ще кажуть: «Семеро, а пес їхній — восьмий». Скажи: «Господь мій краще знає, скільки їх було. І це відомо лише небагатьом». Сперечайся з ними тільки привселюдно й не питай про [юнаків] нікого!
Verse 23
І ніколи не говори: «Я зроблю це завтра»,
Verse 24
[не додавши]: «Якщо побажає Аллаг!» А якщо забув, то згадай Господа твого й кажи: «Можливо, Господь іще більше наблизить мене до прямого шляху».
Verse 25
Тож вони перебували в печері триста років і ще дев’ять.
Verse 26
Скажи: «Аллаг краще знає, скільки вони там були!» Йому належить потаємне небес і землі. Як прекрасно Він бачить їх і чує! Немає Захисника, крім Нього, й немає Йому рівного у владарюванні!
Verse 27
І читай те, що зіслано Тобі з Писання Господа твого. Немає змін у словах Його, і ти не знайдеш притулку в когось іншого.
Verse 28
Терпи разом із тими, які кличуть Господа свого зранку та ввечері, прагнучи до лику Його. Не відвертай очей своїх від них, бажаючи прикрас земного життя. Та не корися тим, чиї серця Ми зробили неуважними до згадки про Нас, тим, хто йде за своїми пристрастями. Марні вчинки їхні!
Verse 29
Скажи: «Істина — від Господа вашого! Хто хоче, нехай вірує, а хто не хоче, нехай не вірує». Воістину, Ми приготували для нечестивців вогонь, який накриє їх, наче намет. А коли вони проситимуть допомоги, то допоможуть їм водою, схожою на розтоплений метал, який лишає опіки на обличчях. Гидкий цей напій і погана така обитель!
Verse 30
А щодо тих, які увірували й робили добро, то Ми не залишимо без винагороди праведні вчинки.
Verse 31
На них чекають сади Едену, де течуть ріки. Їхніми прикрасами будуть браслети із золота, вони вберуться в зелені шати з атласу й парчі й лежатимуть тут на ложах! Яка прекрасна ця винагорода, яка чудова ця обитель!
Verse 32
Наведи їм притчу про двох чоловіків. Ми дарували одному з них два виноградники, оточили їх пальмами й зростили між ними ниву.
Verse 33
В обох садах визрівали плоди, й ніщо з них не пропадало. Ми зробили між ними струмок.
Verse 34
Один чоловік мав [багато] плодів і, розмовляючи зі своїм приятелем, сказав йому: «Статок мій більший за твій і я маю більше нащадків!»
Verse 35
І він увійшов до свого саду, згрішивши проти самого себе, та сказав: «Я не думаю, що цей сад колись зникне.
Verse 36
І я не думаю, що прийде Час. Та якщо повернуть мене до Господа мого, то я справді віднайду там щось краще, ніж це!»
Verse 37
Розмовляючи з ним, його товариш сказав: «Невже ти не віруєш у Того, Хто створив тебе з праху, потім — із краплі, а потім зробив тебе чоловіком?
Verse 38
Для мене Аллаг — Господь мій і я не додаю Йому рівних!
Verse 39
Чому ти, ввійшовши до свого саду, не сказав: «Так побажав Аллаг! Немає сили, крім як в Аллага!»? Ти думаєш, що я бідніший за тебе статком і нащадками,
Verse 40
а, можливо, Господь мій дасть мені щось краще за твій сад, а на нього нашле кару з неба, й він обернеться на пустелю!
Verse 41
Або ж води його підуть під землю, а ти не зможеш віднайти їх!»
Verse 42
І згинули плоди його, тож почав ламати він руки собі, шкодуючи про витрачене на сад, підпори якого завалилися. І вигукнув він: «Якби я не додавав Господу рівних!»
Verse 43
І не було нікого, хто допоміг би йому замість Аллага, і сам собі він теж не допоміг.
Verse 44
Допомога тут можлива тільки від істинного Бога. У Нього — найкраща винагорода й найкращий вихід!
Verse 45
І наведи їм притчу про земне життя. Воно подібне до води, яку Ми проливаємо з неба. Земні рослини поглинають її, а потім висихають, і розвіює їх вітер. Так, Аллаг спроможний на кожну річ!
Verse 46
Багатство й сини — прикраси земного життя. Але нетлінні добрі вчинки отримають кращу винагороду в Господа твого, і краще сподіватися саме на них.
Verse 47
Того Дня Ми змусимо гори рухатися, й ти побачиш землю пустою. Ми зберемо всіх, і ніхто від Нас не сховається!
Verse 48
Вони стануть лавами перед Господом твоїм: «Справді, ви прийшли до Нас такими, якими Ми створили вас уперше. Але ж ви й не думали, що обіцянку буде виконано!»
Verse 49
Покладуть книгу й ти побачиш, як перелякаються грішники від того, що [записано] в ній. І скажуть: «Щоб нам згинути! Що за книга! Там не забуто ніщо — ні мале, ні велике, усе пораховано!» Вони знайдуть там усі вчинки свої, і Господь твій ні з ким не вчинить несправедливо.
Verse 50
Ось Ми сказали ангелам: «Вклоніться Адаму!» І вклонилися всі, крім Ібліса. Він був джином і не послухався наказу Господа свого. Невже ви берете його та його нащадків покровителями замість Мене, хоч вони ваші вороги? Мерзотна ця заміна для нечестивців!
Verse 51
Вони не були свідками створення небес і землі та їх самих. І Ми не беремо помічниками тих, які збивають із правильного шляху!
Verse 52
Того Дня Він скаже: «Кличте рівних Мені, про яких ви думали!» Вони покличуть їх, але ті не відповідатимуть їм. А Ми зведемо між ними згубну перешкоду!
Verse 53
Грішники побачать вогонь і подумають, що саме це — їхнє місце. І не знайдуть вони порятунку від нього!
Verse 54
Ми пояснили людям у цьому Корані різні притчі, але ж людина надто багато сперечається!
Verse 55
Що завадило людям увірувати, коли прийшов до них прямий шлях, і просити прощення в Господа свого, як не їхнє прагнення до того, що сталося із їхніми попередниками, або й те, що вони вимагали негайної кари [як доказу]?
Verse 56
Ми відсилали посланців тільки як вісників і застерігачів. Але ті, які не вірують, сперечаються, намагаючись спростувати своєю брехнею істину. Вони глузують із Моїх знамень і того, від чого їх застерігають.
Verse 57
Хто ж несправедливіший за того, кому нагадали про знамення Господа його, а він знехтував ними й забув про свої вчинки? Воістину, Ми накрили їхні серця завісою, щоб не зрозуміли вони [Корану]. Вуха їхні вразила глухота! Якщо ти покличеш їх на прямий шлях, то вони ніколи не стануть на нього!
Verse 58
Господь твій — Прощаючий, Володар милості. Якби Він карав їх за те, що вони скоїли, то прискорив би їхню кару. Але призначений час і не знайдуть вони порятунку від нього!
Verse 59
Це сталося з селищами, які були знищені Нами за гріхи жителів їхніх. Ми встановили час загибелі їхньої.
Verse 60
Якось сказав Муса своєму слузі: «Я буду йти, поки не досягну того місця, де зливаються два моря, навіть якщо витрачу на це багато років».
Verse 61
І коли вони досягли того місця, то виявилося, що вони забули свою рибу. І раптом вона рушила в море.
Verse 62
І коли вони пішли далі, сказав Муса своєму слузі: «Принеси нашу їжу, бо ми втомлені труднощами шляху нашого».
Verse 63
Той відповів: «Послухай! Коли ми сховалися під скелею, я забув там рибу. Це шайтан змусив мене забути її та не згадати про неї. І вона попливла в море якимось дивним чином!»
Verse 64
Сказав Муса: «Це те, чого ми чекали!» І вони пішли назад тим самим шляхом.
Verse 65
Там вони знайшли одного з Наших рабів, якому Ми дарували милість від Себе та якому Ми дарували від Себе знання.
Verse 66
Муса сказав йому: «Чи можу я піти за тобою, щоб навчитися того, що дано тобі знати про прямий шлях?»
Verse 67
ﮘﮙﮚﮛﮜﮝ
ﮞ
Той відповів: «Воістину, ти не матимеш достатньо терпіння зі мною!
Verse 68
Та й як тобі витерпіти те, про що ти не маєш знання?»
Verse 69
Сказав Муса: «Якщо побажає Аллаг, то я буду терплячий і слухатимуся тебе в усьому!»
Verse 70
Той мовив: «Якщо ти підеш зі мною, то не запитуй мене ні про що, поки я сам не розкажу тобі про це».
Verse 71
Вони рушили далі, й коли перебували в човні, той зробив у ньому дірку. Муса спитав: «Ти зробив дірку, щоб утопити людей на цьому човні? Справді, ти скоїв щось дуже погане!»
Verse 72
Той відповів: «Чи я не говорив тобі, що ти не матимеш достатньо терпіння зі мною?»
Verse 73
Муса мовив: «Не картай мене за те, про що я забув, і не роби мою справу важкою!»
Verse 74
Тож вони рушили далі, й коли зустріли хлопчика, той убив його. Муса запитав: «Ти вбив невинну душу, адже це не була відплата за іншу душу? Справді, ти скоїв щось дуже погане!»
Verse 75
Той відповів: «Чи я не говорив тобі, що ти не матимеш достатньо терпіння зі мною?»
Verse 76
Муса відповів: «Якщо після цього я запитаю ще щось, то покинь мене. Ось, я вже вибачився перед тобою!»
Verse 77
Тож вони рушили далі, поки не дійшли до одного селища й попросили в його жителів їжі, але ті відмовилися пригостити їх. Тут вони помітили стіну, яка вже ледь трималася, але той випрямив її. Муса сказав: «Якби ти захотів, то отримав би за це платню!»
Verse 78
Той відповів: «Тут ми й розійдемося з тобою. Я розповім тобі тлумачення того, на що в тебе не вистачило терпіння!
Verse 79
Щодо човна, то він належав біднякам, які мали промисел у морі. Я захотів пошкодити його, бо перед ними був цар, який силоміць забирав усі [цілі] човни!
Verse 80
Щодо хлопчика, то його батьки були віруючими, а ми боялися, що він зашкодить їм своїм безчестям та невір’ям.
Verse 81
Ми захотіли, щоб Господь їхній взамін дарував їм того, хто буде чистішим і ближчим до милосердя!
Verse 82
Щодо стіни, то вона належала двом хлопчикам-сиротам із міста, і під нею був скарб. Їхній батько був праведником, і Господь твій побажав, щоб вони досягли повноліття й дістали скарб із милості Господа твого. Я не діяв на свій розсуд. Це тлумачення того, на що в тебе не вистачило терпіння!»
Verse 83
Тебе запитують про Зуль-Карнайна. Скажи: «Я розкажу вам згадку про нього!»
Verse 84
Воістину, Ми зміцнили його на землі й дарували Йому шлях до кожної речі.
Verse 85
ﭜﭝ
ﭞ
Тож він пішов шляхом,
Verse 86
поки не досягнув місця, де заходить сонце. Він побачив, що воно сідає в каламутне джерело, й знайшов коло нього людей. Ми сказали: «О Зуль-Карнайне! Ти можеш їх скарати, а можеш зробити їм добро!»
Verse 87
Він сказав: «Хто вчинив несправедливо, того Ми скараємо, потім він повернеться до Господа свого. Той каратиме його тяжкою карою!
Verse 88
А хто увірував і чинив праведно, той матиме найкращу винагороду, й ми дамо йому легкі накази».
Verse 89
ﮖﮗﮘ
ﮙ
Він пішов шляхом далі,
Verse 90
поки не досягнув місця, де сходить сонце. Він побачив, що воно сходить над людьми, яким Ми не дали жодного захисту від нього.
Verse 91
Отак! Ми осягаємо знанням усе, що відбувалося з ним.
Verse 92
ﯓﯔﯕ
ﯖ
Він пішов шляхом далі,
Verse 93
поки не досягнув [долини] між двома горами й знайшов перед ними людей, які майже не розуміли його мови.
Verse 94
Вони сказали: «О Зуль-Карнайне! Воістину, Яджудж і Маджудж поширюють безчестя на землі. Може, ми заплатимо тобі данину, щоб ти зробив між нами та ними загорожу?»
Verse 95
Він мовив: «Те, чим укріпив мене Господь мій, ще краще. Допоможіть мені силою, і я встановлю перепону між вами та ними.
Verse 96
Несіть мені залізні балки!» Заповнивши простір між двома схилами, він сказав: «Роздмухуйте!» А коли балки почервоніли від вогню, він мовив: «Принесіть мені розтоплену мідь, щоб я вилив її на них!»
Verse 97
Тож [Яджудж і Маджудж] не спромоглися ні перелізти стіну, ні пробити її.
Verse 98
Він сказав: «Це — милість від мого Господа. І коли прийде обіцяне моїм Господом, Він розтрощить її на шматки. Обіцянка Господа мого — істина!»1
Verse 99
Одного дня Ми дозволимо їм поєднатися одне з одним. Потім засурмить ріг і Ми зберемо всіх разом!
Verse 100
ﭱﭲﭳﭴﭵ
ﭶ
І цього дня Ми ясно покажемо геєну невіруючим –
Verse 101
тим, чиї очі були закриті пеленою, яка віддаляла від згадки про Нас, і чиї вуха не могли слухати.
Verse 102
Невже ті, які не вірували, думали, що вони візьмуть покровителями Моїх рабів замість Мене? Воістину, Ми приготували геєну як обитель для невіруючих!
Verse 103
ﮓﮔﮕﮖﮗ
ﮘ
Скажи: «Чи не розповісти вам про тих, які через свої вчинки втратять найбільше?
Verse 104
Про тих, чиї зусилля заблукали в земному житті, хоч вони думали, що роблять добро?
Verse 105
Це ті, які не вірують у знамення Господа їхнього й зустріч із Ним. Марні вчинки їхні й не будуть вони в День Воскресіння нічого важити!»
Verse 106
За те, що вони не вірували й глузували з Наших знамень і посланців, винагородою їм буде геєна.
Verse 107
Воістину, обителлю тих, які увірували й робили добрі справи, будуть сади Фірдауса.1
Verse 108
ﯪﯫﯬﯭﯮﯯ
ﯰ
Вони будуть там вічно, не бажаючи ніяких змін.
Verse 109
Скажи: «Якби море стало чорнилом для слів Господа мого, то воно вичерпалося б раніше, ніж вичерпалися б слова Господа мого, навіть якби додали ще одне море».
Verse 110
Скажи: «Воістину, я — така сама людина, як і ви. Тільки відкрито мені, що Бог ваш — Бог Єдиний. І хто сподівається на зустріч із Господом своїм, то нехай робить добрі справи й не додає Господу своєму рівного в поклонінні!»
تقدم القراءة