ترجمة معاني سورة هود
باللغة الأوكرانية من كتاب Mykhaylo Yakubovych - Ukrainian translation
.
ﰡ
Аліф. Лям. Ра. Це — Писання, знамення якого добре викладені, а потім пояснені Мудрим, Відаючим!1
Не поклоняйтеся нікому, крім Аллага! А я для вас — застерігач і вісник від Нього!
Просіть прощення у Господа вашого та кайтеся перед Ним — Він наділить вас прекрасними благами до певного строку, а також дарує із ласки Своєї кожному гідному її. Але якщо відвернетеся ви, то я боюся, що вас буде покарано у Великий День!
До Аллага повернетесь ви, а Він спроможний на кожну річ!
Так! Вони намагаються стиснути свої груди, щоб приховати те, що в них є. Та навіть коли вони ховають свої голови під одягом, Він знає те, що вони приховують і що відкривають. Воістину, Він знає про те, що в серцях!1
Немає на землі живої істоти, яку б не наділяв Аллаг. Він знає її місце перебування й місце повернення. Це все — в ясному Писанні!1
Він — Той, Хто створив небеса й землю за шість днів, коли трон Його був над водою. Це все для того, щоб випробувати вас — чиї вчинки будуть кращими? Якщо ти скажеш: «Вас воскресять після смерті», — то скажуть ті, які не вірують: «Та це справжнє чаклунство!»
Та якщо Ми відкладемо кару до певного строку, то вони скажуть: «Що стримує її?» Так, того дня, коли вона прийде до них, ніщо не відверне її, і вразить їх те, над чим вони насміхалися!
Якщо Ми даємо людині зазнати милості від Нас, а потім це забираємо, то вона впадає у відчай та стає невдячною.
А якщо Ми даємо їй зазнати блага після лиха, яке торкнулося її, то вона каже: «Нещастя залишили мене!» — стає веселою й гордою.
Але не такі ті, які терпіли й робили добрі справи. На них чекає прощення й велика винагорода!
Можливо, ти відмовишся від якоїсь частини того, що дано тобі в одкровенні, а твої груди стиснуться від цього, бо вони скажуть: «Чому не зіслано йому скарб, або чому не прийде з ним ангел?» Але ж ти застерігач! Аллаг — Опікун кожної речі!
Або вони скажуть: «Він вигадав його!» Скажи: «Принесіть десять вигаданих сур, подібних до цих, й покличте замість Аллага, кого зможете, якщо ви правдиві!»1
А якщо вони не дадуть вам відповіді, то нехай знають, що його зіслано з відома Аллага, і немає бога, крім Нього! Невже не станете ви відданими Йому?
Хто бажає земного життя та його прикрас, тим Ми відплатимо повною мірою за їхні вчинки в ньому, і тут не будуть недооцінені вони!
Вони — ті, які не отримають у наступному житті нічого, крім вогню. Марні зусилля їхні нині й даремне те, що роблять вони!
Той, хто має ясне знамення від Господа свого, прочитане свідком від Нього, до появи якого провідником і милістю було Писання Муси – саме такі є віруючими в [Коран]! А тим, які не увірували в це й належать до різних сект, обіцяно вогонь! Тож не сумнівайся в цьому, адже це — істина від Господа твого. Але більшість людей не вірує!1
Хто ж несправедливіший за того, хто зводить наклеп на Аллага? Коли вони постануть перед своїм Господом, то свідки скажуть: «Це ті, які говорили неправду про Господа свого!» Так! Прокляття Аллага над нечестивцями,
які збивають інших зі шляху Аллага, прагнуть викривити його та не вірують у наступне життя.
Вони не зможуть врятуватися на землі, й не матимуть вони покровителів замість Аллага. Помножиться кара їхня! Не могли вони ні чути, ні бачити!1
Оце ті, які втратили самих себе. Залишило їх те, що вигадували вони!
Справді, в наступному житті вони втратять найбільше!
Воістину, ті, які увірували, робили добрі справи й були покірні перед Господом своїм, вони — жителі раю! Будуть вони там довіку!
Прикладом двох груп є сліпий, глухий, зрячий та чуючий. Хіба можна їх порівняти? Невже не замислитеся ви?1
Ось Ми послали Нуха до народу його: «Я для вас — ясний застерігач!
Не поклоняйтеся нікому, крім Аллага! Я боюся, що на вас впаде кара в болісний День!»
Старшина з народу його, яка не увірувала, сказала: «Ми бачимо, що ти лише людина, така, як і ми. І ми бачимо, що за тобою пішли тільки найжалюгідніші серед нас, і то не подумавши. Ми не бачимо, щоб ви були чимось кращі за нас, але думаємо, що ви — брехуни!»1
Той відповів: «О народе мій! Якщо я тримаюся ясного доказу від Господа мого, а Він дарував мені милість від Себе, яку ви не здатні бачити, то невже я примусив би вас до цього, коли воно ненависно вам?
О народе мій! Я не прошу у вас за це багатства. Винагородить мене тільки Аллаг! І не буду я відганяти тих, які увірували. Вони прагнуть зустріти свого Господа, а вас я бачу нерозумними людьми!
О народе мій! Хто захистить мене від Аллага, якщо я прожену їх? Невже не замислитеся ви?
Я не кажу вам, що в мене скарбниці Аллага, і що я знаю потаємне. Я не кажу, що я ангел. Я не кажу тим, які мізерні в ваших очах, що Аллаг ніколи не дарує їм добра. Аллаг краще знає, що в їхніх душах. Інакше б я був одним із нечестивців!»
Ті відповіли: «О Нуху! Ти сперечався з нами і сперечався багато. Тож покажи нам те, чим ти погрожував нам, якщо ти правдивий!»
Той відповів: «Воістину, вам це покаже Аллаг, якщо побажає. І не зможете ви утекти!
Якщо я побажаю дати вам пораду, то вона не принесе вам користі, коли Аллаг прагне збити вас зі шляху. Він — Господь ваш і до Нього повернетеся ви!»
Чи вони кажуть: «Він його вигадав!» Скажи: «Якщо я вигадав його, то мій гріх — на мені. Але до ваших гріхів я непричетний!»1
І було відкрито Нуху: «Вже не буде вірити ніхто з твоїх людей, окрім тих, які увірували раніше. Тож не журися через те, що роблять вони!
Збудуй ковчег перед Нашими очима й згідно з Нашим одкровенням. І не проси Мене за несправедливих — воістину, їх буде втоплено!»
Він будував ковчег, і щоразу, коли проходила повз нього старшина з народу його, то глузувала. Він сказав: «Якщо ви глузуєте з нас, то поглузуємо з вас і ми — так само, як ви глузуєте з нас!
Скоро ви дізнаєтесь, на кого впаде кара, яка принижує, й на кого впаде кара вічна!»
І коли прийшов наказ Наш, і відкрилося джерело в печі, то сказали Ми: «Візьми туди пару від кожного виду та свою родину — крім тих, про яких вже було сказано слово, а ще візьми тих, які увірували». Але небагато увірувало разом із ним!1
Він сказав: «Заходьте в нього! З ім’ям Аллага він буде пливти й зупинятися. Воістину, Господь мій — Прощаючий, Милосердний!»
Ковчег із ними плив серед хвиль, схожих на гори, і Нух покликав свого сина, який стояв на самоті: «Сину мій! Сідай разом із нами та не лишайся з невіруючими!»
Той сказав: «Я зійду на гору, й вона врятує мене від води». Відповів [Нух]: «Сьогодні ніхто не врятується від наказу Аллага, якщо Він не змилується!» Постала між ними хвиля, і був той одним із утоплених.
І було сказано: «О земле! Поглинь свою воду! О небо! Припини!» Спала вода та здійснився наказ. [Ковчег] зупинився на горі аль-Джуді, й було сказано: «Нехай же згинуть люди несправедливі!»1
І звернувся Нух до Господа свого: «Господи! Мій син — із моєї родини. Обіцянка Твоя правдива, і Ти — Наймудріший Суддя!»
Сказав Він: «О Нуху! Твій син не з твоєї родини. Такий вчинок не є праведним, тож не проси в Мене того, про що не маєш знання! Я закликаю тебе не бути одним із невігласів!»
Той сказав: «Господи! Я шукаю в Тебе захисту і не буду просити про те, про що не маю знання! Якщо Ти не простиш мене й не змилуєшся наді мною, то я буду одним із тих, які втратять усе!»
Було сказано: «О Нуху! Сходь із миром від Нас і благословеннями — на тебе й на народи, які з тобою! Але будуть і народи, яких Ми наділимо благами, а потім вразимо болісною карою від Нас!»
Такими є звістки про потаємне, які Ми даруємо тобі в одкровенні. Перед цим не знав їх ні ти, ні твої люди. Тож терпи! Воістину, добрий вихід чекає на богобоязливих!
До адитів Ми [послали] брата їхнього Гуда. Він сказав: «О народе мій! Поклоняйтеся Аллагу! У вас немає бога, крім Нього! А ви тільки вигадуєте!
О народе мій! Я не прошу за це винагороди у вас. Винагородить мене тільки Той, Хто мене створив. То невже ви не розумієте?
О народе мій! Просіть прощення в Господа вашого, а потім кайтеся перед Ним. Він проллє вам з неба щедру зливу й додасть вам сили до вашої сили. І не відвертайтеся, наче грішники!»
Ті сказали: «О Гуде! Ти не показав нам ясного знамення, і ми не залишимо своїх богів через твої слова. І ми не віримо тобі!
Ми лиш кажемо, що один із наших богів заподіяв тобі шкоду». [Гуд] відповів: «Аллаг буде свідком моїм і будете свідками ви — я непричетний до того, що ви додаєте рівних
Йому! Тож хитруйте проти мене всі! Не давайте мені відстрочки!
Я покладаюся на Аллага, Господа мого й Господа вашого! Немає живої істоти, яку б Він не тримав за чуб! Воістину, мій Господь — на прямому шляху!1
А якщо відвернетесь ви, то я вже переповів те, з чим мене послали до вас. Мій Господь замінить вас іншими людьми, і ви не заподієте Йому ніякої шкоди. Воістину, мій Господь — Охоронець кожної речі!»
І коли прийшов наказ Наш, то за Нашою милістю Ми врятували Гуда й тих із ним, які увірували. І Ми врятували їх від лютої кари.
Такими були адити. Вони відкинули знамення Господа їхнього, не послухалися Його посланців та йшли за наказом кожного впертого тирана!
Прокляття переслідуватиме їх у земному житті та в День Воскресіння. Так! Воістину, адити не увірували в Господа свого. Нехай згинуть адити, народ Гуда!
До самудитів Ми [послали] брата їхнього Саліха. Він сказав: «О народе мій! Поклоняйтеся Аллагу! У вас немає бога, крім Нього! Він зростив вас із землі й поселив вас на ній. Тож просіть у Нього прощення, а потім кайтеся перед Ним. Воістину, Господь мій — Близький, Той, Який дає відповідь!»
Вони сказали: «О Саліху! Перед цим ти був нашою надією! Невже ти забороняєш нам поклонятися тому, кому поклонялися наші батьки? Воістину, в нас є глибокі сумніви щодо того, до чого ти закликаєш нас!»
Він сказав: «О народе мій! Чи розумієте ви: якщо я тримаюся ясного доказу від Господа мого й Він дарував мені милість від Себе, то хто допоможе мені, крім Аллага, якщо я не послухаюсь Його? А ви тільки збільшите мої втрати!
О народе мій! Ця верблюдиця Аллага — знамення для вас! Дозвольте їй пастись на землі Аллага й не завдавайте їй шкоди, бо вразить вас близька кара!
Але вони зарізали її, тож [Саліх] сказав: «Насолоджуйтесь у своїх помешканнях ще три дні. Ця обіцянка — вірна!»
І коли прийшов наказ Наш, то з Нашої милості Ми врятували Саліха й тих із ним, які увірували, від ганьби того дня! Воістину, Господь твій — Всесильний, Всемогутній!
А тих, які були несправедливі, вразив жахливий крик. Так і лишилися вони в будинках своїх непорушними,
наче ніколи й не жили там! Так! Воістину, самудити не увірували в Господа свого! Нехай згинуть самудити!
Наші посланці прийшли до Ібрагіма з доброю звісткою. Вони сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир!» — і одразу прийшов із вгодованим телям.
Та коли він побачив, що їхні руки навіть не торкнулися цього, то почав сумніватися в них і відчув страх. Вони сказали: «Не бійся! Воістину, послано нас до народу Люта!»
А дружина Ібрагіма, що стояла поруч, засміялася. Тож Ми звеселили її звісткою про Ісхака, а після Ісхака — і про Якуба.1
Вона сказала: «Горе мені! Невже я народжу? Я вже стара й чоловік мій старий! Воістину, це — дивна річ!»
Ті сказали: «Невже ти здивована наказом Аллага? Милість вам Аллага та благословення Його, о жителі цього будинку!» Воістину, Він – Хвалимий, Преславний!
І коли страх Ібрагіма зник, і надійшла до нього радісна звістка, він почав сперечатися з Нами про народ Люта.1
Воістину, Ібрагім — жалісливий, співчутливий, відданий!
О Ібрагіме! Облиш це! Вже прийшов наказ Господа твого, тож вразить їх невідворотна кара.
І коли прийшли посланці Наші до Люта, то він зажурився через них, і стислося серце його. Він сказав: «Важким буде цей день!»
Збіглися люди з народу його, які ще раніше коїли лихі вчинки. [Лют] сказав: «О народе мій! Ось мої доньки, вони чистіші для вас! Тож бійтеся Аллага й не ганьбіть мене перед моїми гостями! Невже серед вас немає людини розсудливої?»
Ті відповіли: «Ти знаєш, що нам не потрібні твої доньки. І, справді, ти знаєш, чого ми хочемо!»
Він сказав: «Якби мав я силу здолати вас! Якби я міг знайти міцну опору!»
[Гості] сказали: «О Люте! Ми — посланці Господа твого, тож вони не зачеплять тебе. Вирушай зі своєю сім’єю в дорогу серед ночі. І нехай не озирається жоден із вас, окрім дружини твоєї — її вразить те, що вразить інших. Час призначено на ранок. Хіба ранок не близько?»
І коли прийшов Наш наказ, то Ми перекинули їхні [селища] догори й зіслали на них камені з обпаленої глини,
позначені в Господа твого! Недалекі й вони від нечестивців!1
До мад’янітів Ми [послали] їхнього брата Шуейба. Він сказав: «О народе мій! Поклоняйтеся Аллагу! У вас немає бога, крім Нього! Не занижуйте міри й ваги. Я бачу, що ви живете в добрі, але я боюся, що впаде на вас кара в День, який охопить усе!1
О народе мій! Наповнюйте міру й вагу справедливо! Не завдавайте людям збитків і не сійте безчестя на землі!
Те, що залишає вам Аллаг, краще для вас, якщо віруючі ви. Але я над вами не наглядач!»
Ті відповіли: «О Шуейбе! Невже твоя молитва наказує тобі залишити тих, кому поклонялися наші батьки, або не робити з нашим майном того, чого ми хочемо? Справді, ти смиренний і розсудливий!»1
Він сказав: «О народе мій! Чи розумієте ви: а якщо я тримаюся ясного доказу від Господа мого, Який наділив мене добрим наділом? Я не хочу суперечити вам своїми заборонами на щось, але я хочу лише виправлення — настільки, наскільки зможу! Немає мені притулку, крім як в Аллага. На Нього я покладаюся й до Нього звертаюся!
О народе мій! Нехай ваша суперечка зі мною не веде до того, щоб вас вразило те, що вразило народ Нуха, народ Гуда чи народ Саліха. Недалеко від вас і народ Люта!
Просіть прощення у Господа вашого й кайтеся перед Ним! Воістину, Господь мій — Милосердний, Люблячий!»
Ті відповіли: «О Шуейбе! Ми не розуміємо більшості того, що ти кажеш. Ми бачимо тебе слабким серед нас. І якби не твій рід, то ми каменували б тебе! Ти не становиш цінності для нас!»
Він сказав: «О народе мій! Невже мій рід цінніший для вас, ніж Аллаг, від Якого ви відвертаєтесь? Воістину, Господь мій охоплює те, що ви робите!
О народе мій! Дійте, як побажаєте, і я буду діяти! Скоро ви дізнаєтесь, кого спіткає принизлива кара й хто брехун. Чекайте і я почекаю разом із вами!»
І коли прийшов наказ Наш, то за Нашою милістю Ми врятували Шуейба й тих із ним, які увірували. А тих, які були несправедливі, вразив жахливий крик. Так і лишилися вони в будинках своїх непорушними,
наче ніколи й не жили там. Так! Нехай згинуть мад’яніти, як згинули самудити!
І Ми послали Мусу з Нашими знаменнями та доказом ясним
до Фірауна й старшини [народу] його. Але ті пішли за наказом Фірауна, хоч і не був наказ Фірауна розсудливим!
У День Воскресіння очолить він народ свій та заведе їх у вогонь. Яке мерзотне місце, до якого увійдуть вони!1
Прокляття переслідуватиме їх як тут, так і в День Воскресіння. Мерзотний такий дарунок, подарований їм!1
Це — звістки про селища, які Ми переповідаємо тобі. Деякі з них ще існують, а інші вже знищені.
Ми не були несправедливі до них, але це вони самі були до себе несправедливі. І коли прийшов наказ Господа твого, то божества їхні, яких вони кликали замість Аллага, нічим не допомогли їм! Не додали вони їм нічого, крім загибелі.
Таке покарання Господа твого, коли Він вразив несправедливе селище. Воістину, покарання Його — болісне, суворе!1
Воістину, в цьому — знамення для того, хто боїться кари в наступному житті. Це — День, коли будуть зібрані люди, і це — День засвідчений!1
Ми не відкладемо його, крім як на визначений строк.
Коли настане той День, жодна душа не буде говорити, крім як із Його дозволу. Будуть серед них нещасні й щасливі.
Щодо тих, які будуть нещасні, то вони опиняться у вогні. Чекає там на них плач і стогін.
Вони будуть там довіку, доки існуватимуть небеса й земля, якщо Господь твій не побажає чогось іншого. Воістину, твій Господь робить те, що побажає!
Щодо тих, які будуть щасливі, то вони опиняться в раю. І вони будуть там довіку, доки існуватимуть небеса й земля, якщо Господь твій не побажає чогось іншого. Невичерпний цей дарунок!
Не май сумніву щодо того, чому вони поклоняються. Вони поклоняються тільки так, як поклонялися їхні батьки ще раніше. Ми цілком віддамо їм частку їхню — без применшення!
І Ми дарували Мусі Писання, але вони почали сперечатися щодо нього. Якби цьому не передувало слово Господа твого, то було б вирішено суперечку їхню. Воістину, вони в глибоких сумнівах щодо нього!
Воістину, усім Господь твій відплатить сповна за вчинки їхні! Воістину, відає Він про те, що роблять вони!
Іди прямим шляхом, як тобі й наказано, а також і ті, які покаялися разом з тобою. І не порушуйте меж! Воістину, бачить Він те, що ви робите!
Не схиляйтеся до тих, які несправедливі, щоб вас не торкнувся вогонь. У вас немає помічників, окрім Аллага, бо інакше ніхто не допоможе вам!
Звершуй молитву на початку й наприкінці дня, а ще в деякі години ночі. Воістину, добрі вчинки видаляють погані. Таке нагадування для тих, хто згадує!1
Терпи! Воістину, Аллаг не губить винагороди праведників!
Чому ж серед поколінь, які жили раніше за вас, не було стійких людей, які б забороняли поширювати безчестя на землі, а тільки ті нечисленні, кого Ми врятували серед них? А нечестиві пішли за тими благами, які мали, тож стали грішниками!
Твій Господь не знищить селища несправедливо, коли його жителі роблять добро.
Якби твій Господь побажав, то зробив би людей єдиною громадою, але вони сперечаються далі,
крім тих, кого помилував Господь твій. Для цього Він їх створив. І справдиться слово Господа твого: «Я неодмінно заповню геєну джинами й людьми — всіма!»
Усе, що Ми розповідаємо тобі зі звісток про посланців, призначене, щоб укріпити твоє серце. Прийшла до тебе в цьому істина, повчання й нагадування для віруючих.1
І скажи тим, які не увірували: «Дійте, як зможете, і будемо діяти Ми!
Чекайте, й Ми будемо чекати».
Аллагу належить потаємне небес і землі, і до Нього повертаються всі справи. Тож поклоняйся Йому й покладайся на Нього! Господь твій не омине того, що ви робите!
